KINESIOMEDIKA

Кнопка Зв’язку

м. Київ, вул. Антоновича 103

Люмбалгія

Серед усіх захворювань хребта остеохондроз попереку є найпоширенішим. Це початок дегенеративних процесів, що у міжхребцевих дисках, спровокованих сукупністю чинників ризику. Ця "хвороба цивілізації" обмежує в рухах людей різного віку, з кожним роком молодих людей з хворою спиною стає дедалі більше.

Що таке остеохондроз хребта:

Остеохондроз попереку - це незворотня дегенерація міжхребцевих дисків, яка тягне за собою патологічні процеси всієї скелетно-м'язової системи. Цим людина “розплачується” можливість прямоходіння, так званий побічний ефект еволюції виду. Остеохондроз поперекового відділу МКХ-10 (міжнародна класифікація хвороб) займає категорії дорсопатій (патології сполучної, м'язової та скелетної систем) (M51-M54.9).

Причини остеохондрозу попереку:

Природне зношування організму призводить до остеохондрозу поперекового відділу хребта, який за своєю природою не призначений витримувати навантаженняспрямоходячої людини. На нього припадає максимальна вага. Але проблема в тому, щоссв одних людей дегенеративні зміни починаються в літньому віці або глибокій старості,са в інших це відбувається зі шкільних років.

Фактори, що прискорюють процес зношування хребта поперекового відділу:

уповільнення регенерації міжхребцевих дисків від наслідків травм через формування судинного русла у яких, коли людина сягає середнього віку
нестача поживних речовин у раціоні, необхідних для здоров'я хрящової тканини, через що вона починає стоншуватися і втрачати свою еластичність
метаболічні синдроми, порушення гормонального фону та, як наслідок,спорушення нормального обміну речовин
нестача фізичної активності
анатомічно неправильні рухи та неприродні пози
похибки постави та плоскостопість
порушення з боку м'язової та кісткової систем
мікро та макротравми (переломи, падіння, різкі неправильні рухи, надмірні фізичні навантаження, силові навантаження)
зайва вага
зневоднення
стрес, шкідливі звички, інтоксикації, інфекції

Діагносика:

Золотим стандартом у діагностиці вважається МРТ поперекового відділу хребта, УЗДГ, нейроортопедичний огляд із пробами. Тільки у сукупності цих методик можна поставити точний діагноз, визначити правильну схему терапевтичних заходів та здійснити найбільш можливий прогноз подальшого розвитку захворювання.

Остеохондроз може характеризуватися:

змінами міжхребцевих дисків із збереженням стабільності диска та збереженням колишніх можливостей рухового апарату
зміни з утворенням протрузій
зміщенням дисків
утворення пролапсу хребетного каналу
утворенням рубців та, як наслідок, фіброзного анкілозу
грижами Шморля
пролапс дисків
утворенням деформуючого спондильозу
формуванням остеофітів
змінами у суглобах хребта з розвитком спондилоартрозу
дегенерацією міжостистих та жовтих зв'язок